|
ПІСНІ
ПРО ЛЕБЕДИН ОЙ ПІД ЛІСОМ, ТА ПІД ЛЕБЕДИНОМ
Ой під лісом, та під Лебедином (2р.) Курилася доріженька димом. Ой там молба козаченько нудить (2 р.) Під ним сивий кониченько блудить. «Чи я ж тобі, мій коню, та
важкий, (2р.) Чи я ж тобі, мій сивий, та тяжкий. А чи моя та ясная зброя, (2 р.) Чи тяжкая здобиченька моя?» «Ой ти мені, мій пане, не важкий, (2 р.) Ой ти мені, мій пане, не тяжкий, А те мені тяжко буде, брате, (2р.) Як я буду на сльоті стояти». Збірник «Українські народні пісні» Київ — «Мистецтво»
— 1955 р. |
20 грудня 2011
|
ОЙ ЩО Ж БО ТО ТА Й ЗА ВОРОН... Варіант Д.
І. Яворницького Ой що ж
бо то та за ворон, Що по морю крякає, Ой що ж бо то за бурлака, Що всіх бурлак
скликає: «Збирайтеся,
панове молодці, Та все народ молодий, Та й поїдем, панове молодці, Та й у той ліс
Лебедин». Зліталися
сизопері орли, Здобиченьку чуючи, Збиралися сумнії бурлаки Та у той ліс
Лебедин. А в тім лісі, славнім Лебедині, Виють вовки-сіромани. Рости,
рости та клен-древо, Все в гору високо, Поховаймо пана отамана, В сирую землю
глибоко. Рости, рости
та клен-древо Все вище та й вище, Поховаймо пана отамана, В сирую землю ще й
глибше. Примітка: Записана на початку XX ст. у Таврії (нині Кримська
область і південна частина! Запорізької області). Зберігається в колекції фольклорних матеріалів академіка Д.
І. Яворницького. Рук. УМФЕ ф — 8—кг 09 36 60 арх. 370. В пісні
згадується конкретне місце подій — ліс Лебедин в районі Сміли. Шполи та
Звенигородки Черкаської області, який тривалий час бур притулком для численних
гайдамацьких] загонів, а в 60-х роках, XVIII ст. також одним із осередків
гайдамацького руху. У творі відчутний вплив про взяття козаками Азова та інших
козацьких пісень. (Із книги:
«Історичні пісні» вид.
Академії наук УРСР К 1961 р„ стор. 458, 979). |
20 грудня 2011
|
Лебединський вальс Хто зна на
Вкраїні село на горбах, Яке потопає в квітучих садах? Тут Лебідь колись ще
гніздо собі звив, З тих пір воно зветься село Лебедин. Приспів: Поза
селом у нас поля Родючі та просторі. На них колосяться хліба, Неначе хвилі в
морі. І
серебром ставки Виблискують грайливо. В садах, в лісах пташки, їх щебет — чари
й диво. Тут
весело, тут радісно Старим і молодим.
Приїдьте ви, вас просимо До нас у Лебедин. А Лебедів
кущ розростався-зростав, Калиновим цвітом, бузком розквітав, Мов вулик гуло
працьовите село: Добробут кувало, з піснями жило. Приспів: Тепер це
радянське, колгоспне село, І стало заможним, ще кращим воно. Щасливії люди
працюють в полях, Врожаї багаті ростуть на ланах. Приспів. |
20 грудня 2011
|
ПІСНЯ ПРО ЛЕБЕДИН Муз. І. І. Коливай, Сл. В. П. Коливай Село у садах потопає, В задумі стоять обеліски, Що Лебідь — козак заснував. І в пам'яті знов повстає На ниви, пропахлі хлібами, Від горя посивівша мати Сріблястий туман тихо впав. й підпілля орлине твоє. Приспів: Рідний ти наш Лебедине, Під промінням сонячним цвіти, Ще Тарас Шевченко згадував про тебе, | Кращого за тебе в світі не знайти |двічі Стрункі юнаки і дівчата Вирощують хліб на ланах. Рости, виростай, юнь крилата. На зміну батькам в орденах. Приспів. Липень 1969 р. |
20 грудня 2011
|
ЛЕБЕДИН ТИ МІЙ, ЛЕБЕДИНВітер грає, шелестить хлібами, Бавиться промінням у гаях. Лебедин розкинувсь між лісами, Ніби сизокрилий білий птах. Приспів: Лебедин ти мій, Лебедин — я твій, Полюбив тебе, Тут
знайшов себе, Ти один такий — Вічно молодий. Ти моє життя, Ти моє буття. Над ставками розмовляють верби, У садах співають
солов'ї. І клекочуть в весняному небі Наші лебединські журавлі. Приспів: |
20 грудня 2011
|
| Закрити |
